Східнослов’янська версія «потаємної новини» тлумачиться як анонімна патріотична розповідь про важливі події в житті нації, в якій уславлюються діячі національно-визвольної (чи революційної) боротьби, викриваються злочинні дії пануючих у країні іноземців і «своїх» зрадників, а також соціально ворожої авторові суспільної верхівки. Автор такого твору охоче використовує усну інформацію, що вирує в народі, і водночас намагається вплинути на неї. «Потаємна новина» призначається для обмеженого кола однодумців і поширюється нетрадиційним для книжкової культури свого регіону та часу способом.
Захищаючи себе на випадок розкриття авторства та активізуючи сприйняття твору читачем (слухачем), автор застосовує «езопову мову» та специфічний прийом неназивання дійових осіб. Для зображення ворогів часто залучаються засоби національної сміхової культури.
Тарас Шевченко, «потаємна новина», «Сон – У всякого своя доля…», «Великий льох», літературознавство, шевченкознавство, фольклористика, «езопова мова», національна сміхова культура.
Росовецький С. К. Жанр бунтарський, патріотичний. Східнослов’янська «потаємна новина» на прикладі поем «Сон» («У всякого своя доля…») та «Великий льох» // Слово і час, 1993. № 1. С. 41–47.